Відбудова та медицина: Індонезія готує 20 000 військових для миротворчої місії в Газі
Найбільша мусульманська країна світу чекає на мандат ООН для участі в плані США
Індонезія підготувала до 20 000 військових для участі в запланованій миротворчій операції у зруйнованому війною секторі Гази. Про це у п'ятницю заявив міністр оборони країни, зазначивши, що їхня місія буде зосереджена на медичних та будівельних завданнях.
Найбільша за чисельністю мусульманська країна світу є однією з держав, з якими США обговорюють плани створення багатонаціональних стабілізаційних сил у Газі. Однак Джакарта наголошує, що остаточне рішення про розгортання та мандат військ ще не ухвалено. "Ми підготували максимум 20 000 військових, але специфіка буде пов'язана зі сферою охорони здоров'я та будівництва", — заявив міністр оборони Ш'яфрі Шамсуддін.
Він додав, що президент Прабово Субіанто обговорить цю ініціативу з королем Йорданії Абдаллою, який перебуває з державним візитом. Для участі в місії Індонезія вимагатиме мандат Ради Безпеки ООН.
Хоча Індонезія традиційно підтримує палестинців і не має дипломатичних відносин з Ізраїлем, аналітики відзначають незначний зсув у позиції президента Прабово. У своїй промові в ООН він, повторюючи заклик до створення незалежної палестинської держави, водночас наголосив на необхідності гарантувати безпеку Ізраїлю.
Готовність Індонезії надати такий значний контингент є не просто гуманітарним жестом, а амбітною заявкою на посилення своєї ролі на світовій арені. Як найбільша мусульманська країна, Індонезія має унікальну легітимність та "м'яку силу" для участі в такій місії, що робить її ідеальним кандидатом для плану США. Фокус на небойових завданнях — медицині та відбудові — дозволяє Джакарті уникнути звинувачень у прямому військовому втручанні та позиціонувати себе як конструктивну силу, що несе мир та стабільність.
Водночас незначна зміна риторики президента Прабово щодо безпеки Ізраїлю є прагматичним сигналом для Вашингтона. Індонезія демонструє, що вона може бути не просто одностороннім захисником палестинців, а збалансованим та надійним партнером, здатним розмовляти з усіма сторонами.
Однак вимога мандату ООН є ключовою. Це "запобіжник", який гарантує, що індонезійські військові будуть частиною легітимної міжнародної місії, а не просто інструментом в американській геополітичній грі.
