Росія порушує Женевські конвенції Страти та тортури українських військовополонених
У вересні 2024 року світ знову став свідком кричущого військового злочину з боку Росії. Російські солдати жорстоко стратили українського військовополоненого мечем, зв'язавши йому руки скотчем. Страта відбулася у Новогродівці під Покровськом, захопленій російськими військами у серпні 2024 року. На мечі, яким скоїли вбивство, був напис «За Курськ», що додає символізму та підкреслює жорстокість цього злочину.
Український омбудсмен Дмитро Лубинець підтвердив цей випадок, наголосивши, що такі дії є грубим порушенням Женевських конвенцій та спрямовані на деморалізацію українського суспільства. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини також нагадав, що страта військовополонених є серйозним порушенням міжнародних норм, зокрема Женевської конвенції. У зв'язку з цим він надіслав листи до міжнародних організацій, включаючи Міжнародний комітет Червоного Хреста та ООН, з проханням зафіксувати цей черговий акт порушення прав людини з боку Росії.
Цей випадок далеко не єдиний. Протягом російсько-української війни було задокументовано багато фактів розстрілів та тортур українських військовополонених російськими солдатами. Human Rights Watch та інші міжнародні організації неодноразово фіксували вбивства українських солдатів, які добровільно здавалися в полон. Один із таких випадків стався у лютому 2024 року в Донецькій області, коли російські військові розстріляли сімох українських солдатів, які склали зброю. З початку повномасштабного вторгнення Росії щонайменше 62 українські військовослужбовці були страчені російськими військами. Наприклад, у вересні 2024 року в Покровському районі Донецької області стався черговий військовий злочин: російські військові розстріляли українських полонених після обстрілу їхніх позицій дронами та оточення. Ці акти жорстокості продовжують фіксуватися, та їх кількість зростає.
Ці факти ясно демонструють систематичні порушення міжнародного права із боку Росії. Страти українських військовополонених стали звичайною практикою, яка використовується для залякування та деморалізації українського суспільства.
Крім того, Росія утримує тисячі українських військовополонених у жахливих умовах, що є порушенням міжнародного гуманітарного права. За даними Моніторингової місії ООН, понад 95% українських полонених зазнали тортур. Вони стикаються з фізичним, психологічним та сексуальним насильством, позбавлені медичної допомоги та адекватного харчування.
Попри всі ці звірства Україна продовжує активно працювати над звільненням своїх громадян. У вересні 2024 року відбулися два успішні обміни полоненими, в результаті яких на батьківщину повернулися 152 українські військовослужбовці. Це стало можливим завдяки успішній операції ЗСУ у Курській області, що прискорило процес переговорів. Серед звільнених були захисники «Азовсталі» та Чорнобильської АЕС, які перебували у полоні понад два роки. Ці військові повернулися додому виснаженими, із втратою ваги до 40 кілограмів, що ще раз наголошує на жахливих умовах утримання українських військовополонених у Росії. Водночас, російські солдати, які перебувають в українському полоні, отримують гуманне звернення, включаючи повноцінне харчування та медичну допомогу.
Женевські конвенції чітко визначають, що військовополонені повинні утримуватись у гуманних умовах, їм не повинні загрожувати тортури чи страти. Однак Росія ігнорує ці норми, перетворюючи свої табори для полонених на місця тортур та жорстокого поводження. Страта мечем - це не просто одиничний злочин, а частина систематичної політики жорстокості Росії.
Міжнародне співтовариство має терміново посилити тиск на Росію, щоб зупинити ці звірства. Світові лідери зобов'язані вимагати негайного та безперешкодного доступу міжнародних організацій, таких як Міжнародний комітет Червоного Хреста до місць утримання українських військовополонених. Тільки міжнародне втручання та тиск можуть запобігти подальшим злочинам і повернути всіх українських захисників додому.
Кожен випадок тортур та вбивства українських військовополонених має бути ретельно розслідований, а винних притягнуто до відповідальності. Женевські конвенції були створені для захисту людей у час, але Росія систематично порушує їх, скоюючи військові злочини. Світова спільнота не повинна залишатися байдужою. Тільки рішучі дії можуть покласти край стражданням українських полонених та притягнути Росію до відповідальності за ці злочини.
