Президент Сирії виключив приєднання до "Авраамових угод" до деокупації Голан
Ахмад аш-Шараа закликав до повернення до угоди 1974 року та звинуватив Ізраїль у спробах розколоти Сирію
Тимчасовий президент Сирії Ахмад аш-Шараа виключив можливість приєднання його країни до "Авраамових угод", які нормалізували відносини між Ізраїлем та кількома арабськими державами. В інтерв'ю саудівському журналу Al-Majalla він заявив, що ситуація Сирії відрізняється від інших країн, оскільки Ізраїль досі окупує сирійські Голанські висоти.
Аш-Шараа зазначив, що пріоритетом для Сирії є "повернення до угоди про роз'єднання 1974 року або чогось подібного", що означає контроль над безпекою на півдні Сирії під міжнародним наглядом. Він звинуватив Ізраїль у порушенні цієї угоди після падіння режиму Асада та у спробах розколоти Сирію, зокрема, через втручання в нещодавній конфлікт у провінції Ес-Сувейда під приводом "захисту" друзів. "Будь-яка політика, спрямована на розкол Сирії, не матиме успіху... Коли Ізраїль розмахує картою розколу, мета — це тиск," — заявив сирійський лідер.
Незважаючи на триваючі ізраїльські атаки, аш-Шараа підтвердив, що переговори між двома сторонами тривають. Він також закликав до "нової сторінки" у відносинах з Ліваном, заявивши, що Сирія не має бажання "домінувати" над своїм сусідом, та відзначив покращення зв'язків з Туреччиною, країнами Перської затоки, Йорданією, Європою та США, підкресливши, що Сирія працює над виходом з міжнародної ізоляції.
Інтерв'ю аш-Шараа — це майстерний дипломатичний маневр, що окреслює "червоні лінії" та пріоритети нової Сирії. Відмова від "Авраамових угод" — це сигнал арабському світу та власному населенню про те, що нова влада не піде на мир з Ізраїлем ціною відмови від своїх територій. Це важливий крок для зміцнення своєї легітимності.
Водночас, готовність до переговорів та повернення до угоди 1974 року — це прагматична пропозиція Ізраїлю та США. Аш-Шараа фактично каже: "Ми готові обговорювати безпеку, але не суверенітет". Звинувачення Ізраїлю у спробах розколоти Сирію — це спроба перехопити ініціативу та представити Дамаск як жертву, а не як джерело нестабільності. Заяви про покращення відносин з усіма сусідами та Заходом демонструють головну мету нового уряду: вийти з ізоляції, залучити інвестиції для відбудови та перетворити Сирію на самостійного регіонального гравця, а не на проксі-територію Ірану чи Росії.
