Президент Лівану в ООН: ми на межі через потрійну кризу, але пропонуємо світові унікальну модель співіснування

Джозеф Аун закликав до роззброєння "Хезболли" та допомоги у поверненні сирійських біженців
Президент Лівану Джозеф Аун виступив на Генеральній Асамблеї ООН із драматичною промовою, заявивши, що його країна зіткнулася з потрійною кризою: нестабільністю через війну в Газі, тягарем сирійських біженців та необхідністю відбудови півдня. Він закликав до повного виведення ізраїльських військ з ліванської території та засудив продовження ударів дронами.
Ключовою частиною його промови став завуальований, але чіткий заклик до роззброєння "Хезболли" шляхом "забезпечення виняткового суверенітету ліванської держави", який має "застосовуватися виключно її законними збройними силами".[1] Аун також наголосив на проблемі біженців, назвавши ситуацію "найбільшою в історії" за співвідношенням до кількості населення, та висловив сподівання на їх "гідне та безпечне повернення" до Сирії за підтримки Саудівської Аравії.
Водночас президент спробував представити Ліван не як жертву, а як унікальну цінність для всього світу. "На тлі глобального зіткнення через релігійні ідентичності Ліван виділяється як нація, де християни та мусульмани співіснують як рівні", — заявив він. Аун підкреслив, що багато причин війни проти Лівану були спрямовані саме на "демонтаж цієї унікальної моделі".
Промова Ауна є спробою звернути увагу світу на екзистенційну кризу, в якій опинився Ліван, та одночасно запропонувати позитивний порядок денний. З одного боку, він чітко окреслює зовнішні загрози (Ізраїль) та внутрішні виклики (зброя "Хезболли", біженці). З іншого — він намагається "продати" Ліван як унікальний приклад міжрелігійного співіснування, який світ зобов'язаний захистити.
Це прагматичний хід: визнаючи внутрішні проблеми, як-от необхідність роззброєння "Хезболли", Аун сигналізує Заходу про готовність до реформ, на яких наполягають міжнародні донори. Апелюючи до унікальності ліванської моделі, він намагається перетворити свою країну з об'єкта гуманітарної допомоги на суб'єкта, що має власну цивілізаційну цінність, гідну захисту.
