Нейтралітет у нестабільному світі: Україна закликає Малайзію до чіткої позиції
Малайзійська політика нейтралітету під питанням на тлі глобальних викликів та порушень міжнародних норм
У сучасному, дедалі більш нестабільному геополітичному ландшафті, концепція нейтралітету стикається з безпрецедентними викликами. З продовженням війни в Україні та ескалацією напруженості в Азії, багато менших або неприєднаних країн, таких як Малайзія, змушені визнати, що нейтралітету може бути недостатньо. За словами виконуючого обов'язки посла України в Малайзії Дениса Михайлюка, справжній нейтралітет у нестабільному світі є дуже складним, адже "стратегічний нейтралітет зазвичай є привілеєм сильних держав".
Експерти, зокрема Муніра Мустаффа з Chasseur Group та Томас Деніел з ISIS foreign policy, наголошують, що мовчання часто відображає пасивне неучасть, а не справжню неупередженість. Вони вважають, що багато країн використовують "нейтралітет", щоб уникнути зайняття позиції з питань, які вони вважають шкідливими для своїх національних інтересів.
Михайлюк попереджає, що бездіяльність у відповідь на російську агресію проти України матиме глобальні наслідки. Це може спровокувати інші наддержави діяти на власний розсуд, використовуючи загрозу сили або саму силу у відносинах з меншими державами, що особливо актуально в епоху зростаючих імперських амбіцій. Дії Росії та Китаю, незважаючи на різницю в методах, демонструють прагнення до домінування, яке кидає виклик суверенітету менших постколоніальних держав, таких як Малайзія та Україна.
Для Малайзії, яка сама зазнала наслідків безкарності великих держав (як-от катастрофа рейсу MH17 у 2014 році), питання посилення зв'язків з Росією без належного вирішення цієї трагедії надсилає "тривожний сигнал" і підриває довіру до міжнародних механізмів відповідальності. Це створює складнощі для зовнішньої політики Малайзії, яка поєднує гуманітарну підтримку України з дипломатичним мовчанням щодо російської агресії.
Ці тенденції, де "імперське мислення" спостерігається не лише у Росії, а й у Китаю, США та Ізраїлю, особливо тривожні для малих націй, які покладаються на міжнародне право як на свій основний захист.
Роль АСЕАН, організації, яка прагне бути важливим регіональним гравцем, є життєво важливою. Хоча Хартія АСЕАН чітко говорить про мирне врегулювання суперечок та дотримання міжнародного права, дипломатичні дії АСЕАН були неоднозначними. Проте, Михайлюк зазначає, що АСЕАН, маючи понад 600 мільйонів населення та зростаючі ринки, може стати важливим торговельним та інвестиційним партнером для України, надаючи не лише військову, але й гуманітарну допомогу, зокрема для розмінування та відновлення енергетичної інфраструктури.
Війна в Україні – це не чиясь чужа проблема, а перевірка того, чи діють правила, що захищають слабких від сильних. Михайлюк закликає: "Будьте сильними".
Ця стаття чітко ілюструє зростаючу дилему нейтралітету в умовах, коли великі держави все частіше ігнорують міжнародні норми. Для таких країн, як Малайзія, підтримання неприєднаної позиції стає дедалі складнішим, оскільки вимагає балансу між національними інтересами та моральним обов'язком засуджувати агресію. Війна в Україні слугує лакмусовим папірцем для перевірки глобальної системи міжнародного права, і реакція середніх держав, таких як Малайзія, матиме довгострокові наслідки для стабільності та довіри до міжнародного порядку. Ігнорування порушень може бути сприйняте як мовчазна згода, що заохочує подальшу агресію.
