Майбутнє Гази на вагах: ЄС вимагає реформ від Палестинської адміністрації
У Брюсселі обговорюють відновлення Гази та роль влади, яку відкидає Ізраїль
У Брюсселі проходить зустріч понад 60 делегацій, присвячена повоєнному майбутньому Гази. Ключові теми – реконструкція, управління та безпека, а головною інтригою стало питання реформування Палестинської адміністрації (ПА), яка наразі контролює лише окремі райони на Західному березі Палестини.
Зустріч Групи донорів Палестини, що проходить під співголовуванням Франції та Саудівської Аравії, зосереджена на реалізації мирного плану США, який раніше отримав схвалення в Раді Безпеки ООН. Європейський Союз, найбільший фінансовий донор ПА, сподівається, що після глибоких реформ адміністрація зможе ефективно керувати Газою. Однак позиції ключових гравців кардинально розходяться: США вимагають, щоб реформи були проведені до того, як ПА отримає будь-яку роль, а Ізраїль категорично відкидає саму ідею її присутності в Газі.
ЄС, прагнучи посилити свій вплив на процес, уже планує навчити 3000 палестинських поліцейських для забезпечення порядку в секторі. Згідно з американським планом, саме цим силам, спільно з міжнародним контингентом, ізраїльські військові мають поступово передавати контроль над територією. Брюссель також прагне отримати місце в майбутній "Раді миру", яка матиме верховну владу в Газі, і наполягає, щоб "технократичний комітет", відповідальний за цивільне управління, був сформований переважно з представників ПА.
Проте ця стратегія наштовхується на жорстку реальність. Палестинська адміністрація на чолі з 90-річним Махмудом Аббасом є вкрай непопулярною серед палестинців, ослабленою та маргіналізованою Ізраїлем. ЄС ставить чіткі умови для подальшого фінансування: скасування так званого "фонду мучеників" (виплати родинам загиблих бойовиків) та реформа шкільних підручників. Чи здатна нинішня ПА на такі кроки – залишається відкритим питанням.
Нинішня зустріч у Брюсселі — це не стільки про гроші на відновлення (для цього планують окремий саміт в Єгипті), скільки про запеклу політичну боротьбу за майбутнє Гази. На кону стоїть питання, хто заповнить вакуум влади після війни. Євросоюз намагається просунути "третій шлях" — помірковану, реформовану Палестинську адміністрацію як альтернативу ХАМАС та ізраїльській окупації. Це спроба ЄС повернути собі роль значущого гравця на Близькому Сході.
Однак ця стратегія побудована на крихкому фундаменті. Вона залежить від здатності слабкої та непопулярної ПА до самореформування, від згоди США, які висувають жорсткі попередні умови, та від позиції Ізраїлю, який взагалі не бачить ПА в Газі. Найголовніше — будь-яке рішення, нав'язане ззовні без згоди самого палестинського суспільства, ризикує бути сприйнятим як нова форма окупації. Як заявила голова європейської дипломатії Кая Каллас, "палестинці мають самі очолювати процеси, що відбуваються в Палестині". Без цього будь-яка модель управління приречена на провал.
