Лідер РПК Оджалан заявив про завершення збройної боротьби з Туреччиною
Ув'язнений лідер РПК Абдулла Оджалан оголосив про кінець збройної боротьби та закликав до демократичного переходу
Абдулла Оджалан, ув'язнений лідер забороненої Робітничої партії Курдистану (РПК), у рідкісному онлайн-відеозверненні в середу заявив, що збройна боротьба угруповання проти Туреччини завершена. Він закликав до повного переходу на демократичну політику. У записі, датованому червнем і опублікованому агентством Firat News Agency, близьким до РПК, Оджалан закликав турецький парламент створити комісію для нагляду за роззброєнням і управління ширшим мирним процесом.
РПК, яка вела повстанську діяльність проти турецької держави протягом 40 років і визнана терористичною організацією Туреччиною, Сполученими Штатами та ЄС, вирішила розпуститися в травні після первісного письмового заклику Оджалана в лютому. "Фаза збройної боротьби закінчилася. Це не втрата, а історичний здобуток", – сказав він у відео. Це перший випадок з моменту його ув'язнення у 1999 році, коли було оприлюднено відеоматеріали або запис його голосу. "Етап збройної боротьби тепер має бути добровільно замінений етапом демократичної політики та права".
Оджалан, сидячи в бежевій сорочці поло з склянкою води на столі перед ним, здавалося, читав з розшифровки у семихвилинному відео. Його оточували шестеро інших ув'язнених членів РПК, які дивилися прямо в камеру. Він заявив, що РПК відмовилася від своєї сепаратистської програми. "Основна мета досягнута – існування визнано, – сказав він. – Те, що залишилося, було б надмірним повторенням і глухим кутом". Оджалан додав, що прокурдська партія DEM Туреччини, третя за величиною в парламенті в Анкарі, повинна працювати разом з іншими політичними партіями.
Заява Абдулли Оджалана про завершення збройної боротьби РПК є фундаментальним зрушенням, яке може мати глибокі наслідки для Туреччини та курдського питання. Якщо це не просто тактичний хід, то відмова від сепаратизму та заклик до демократичного діалогу відкривають шлях до довгоочікуваної політичної інтеграції курдського населення. Однак успіх цього процесу залежатиме від готовності турецької держави та інших політичних сил до справжнього діалогу, роззброєння та примирення. Це також ставить під сумнів статус РПК як терористичної організації для міжнародних партнерів Туреччини. Відсутність чітких гарантій та минулий досвід невдалих мирних ініціатив вимагають обережного оптимізму.
