Кривавий розворот: сектантське насильство штовхає друзів Сирії в обійми Ізраїлю та до сепаратизму
Провал нової влади в Сувейді призвів до створення де-факто автономії та підірвав єдність країни
Невдала спроба нового сирійського уряду встановити контроль над напівавтономним анклавом друзів у провінції Сувейда обернулася катастрофою. Сектантські напади на друзів з боку проурядових сил кардинально змінили настрої меншини, штовхнувши її до союзу з Ізраїлем та породивши заклики до відокремлення. У відповідь друзи створили власну де-факто військову та урядову структуру, що стало серйозним ударом по спробах Дамаска об'єднати країну.
Після падіння режиму Асада в грудні багато друзів були готові дати шанс новому президенту Ахмеду аш-Шараа. Однак у липні все змінилося. Урядові сили фактично стали на бік місцевих бедуїнських кланів у їхньому конфлікті з озброєними групами друзів. Внаслідок цього загинули сотні мирних жителів, переважно друзів. Відео, на яких бойовики вбивають друзів та принижують старійшин, поширилися в мережі, викликавши шок та обурення.
На тлі цих подій духовний лідер друзів шейх Хікмат аль-Хіджрі, який раніше займав неоднозначну позицію, став домінуючою фігурою. Він об'єднав розрізнені збройні загони в "Національну гвардію" та створив урядоподібний орган — Вищу правову раду. "Ми закликаємо всіх чесних людей у світі... підтримати друзів у південній Сирії, щоб проголосити окремий регіон", — заявив він.
Ізраїль негайно скористався моментом. Духовний лідер ізраїльських друзів шейх Мовафак Таріф закликав до військового втручання, і Ізраїль завдав ударів по сирійських урядових силах, змусивши їх відступити. Тепер Таріф та аль-Хіджрі "постійно на зв'язку", організовуючи доставку допомоги, а на протестах у Сувейді поруч із портретами лідерів друзів з'явилися й ізраїльські прапори. "Справа не обов'язково в любові до Ізраїлю. Вони відчули себе в більшій безпеці після ударів, і це дуже сумно", — каже один зі студентів.
Ця ситуація є нищівним провалом для нового сирійського уряду. Замість того, щоб завоювати довіру меншин, він повторив найгірші практики режиму Асада, застосувавши силу та спровокувавши сектантське насильство. Це не лише відштовхнуло друзів, але й відкрило двері для прямого втручання Ізраїлю, який тепер виступає в ролі захисника меншини, посилюючи свій вплив на півдні Сирії. Спроби Дамаска розпочати діалог та розслідування зараз сприймаються в Сувейді як "прикриття злочинів". Таким чином, нова влада, обіцяючи єдність, своїми ж діями спровокувала появу нової де-факто автономії та ризикує запустити незворотний процес розпаду країни.
