Крихке перемир'я: допомога починає надходити до Гази, поки люди повертаються до руїн
У неділю розпочалася підготовка до масштабної гуманітарної операції на тлі перших кроків мирної угоди
У неділю розпочалася підготовка до значного збільшення обсягів гуманітарної допомоги, що надходить до зруйнованої війною Гази. Це стало першим практичним наслідком угоди про припинення вогню, яка, як багато хто сподівається, покладе край дворічній війні.
Ізраїльський орган, відповідальний за гуманітарну допомогу, заявив, що кількість вантажівок з допомогою зросте до 600 на день. Єгипет уже відправив 400 вантажівок, які перевозять медикаменти, намети, їжу та паливо. Водночас ООН має напоготові 170 000 тонн допомоги. Доля суперечливого підрядника GHF, підтримуваного США та Ізраїлем, залишається незрозумілою — його пункти роздачі були демонтовані.
Тим часом тисячі палестинців почали повертатися до своїх домівок, які вони були змушені покинути. Однак багато з них знаходять лише руїни. "Ми не могли повірити в руйнування, які ми побачили", — розповів 37-річний Рамі Мохаммад-Алі, який повернувся до міста Газа. "Ми раді повернутися, але водночас відчуваємо гіркоту через руйнування", — додав він, описуючи побачені людські останки вздовж доріг.
За оцінками, для тимчасового розміщення 1,5 мільйона переміщених осіб знадобиться 300 000 наметів.
Хоча початкове припинення вогню та плани зі звільнення заручників вітаються обома сторонами, довгострокова доля перемир'я залишається вкрай невизначеною. Ключові питання — повоєнне управління Газою та доля ХАМАС — ще не вирішені. Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац уже заявив, що доручив військовим готуватися до знищення мережі тунелів ХАМАС "через міжнародний механізм під керівництвом США" одразу після звільнення заручників. Це свідчить про те, що, попри перемир'я, Ізраїль не відмовляється від своїх військових цілей.
Початок гуманітарної операції та повернення людей — це перші крихкі паростки миру, але вони ростуть на надзвичайно небезпечному ґрунті. Контраст між радістю від повернення додому та жахом від побачених руїн відображає всю складність ситуації. Поки люди намагаються відновити хоч якусь подобу життя, політики та військові вже планують наступні кроки, які можуть з легкістю зруйнувати це крихке перемир'я.
Очевидно, що звільнення заручників та доставка їжі — це лише перший, найлегший етап. Справжні виклики, пов'язані з роззброєнням, владою та безпекою, ще попереду, і саме від їх вирішення залежатиме, чи стане ця пауза початком миру, чи лише перервою перед новою війною.
