Кінець епохи: Президент Лівану оголосив про завершення військової ролі "Хезболли"
Партія шукає "гідний вихід", а країна не має іншого вибору, крім переговорів
Президент Лівану Джозеф Аун зробив сенсаційну заяву, оголосивши, що "Хезболла у своєму військовому аспекті закінчилася". В інтерв'ю цифровій платформі Asas Media він наголосив, що партія шукає "гідний вихід" і визнає цю нову реальність, а Ліван не має іншого вибору, окрім як вести переговори.
"Партія у своєму військовому аспекті закінчилася. Вони приходять до мене, визнаючи цю реальність, але вони прагнуть почесного завершення, належного виходу, і це саме те, чого ми прагнемо досягти, подалі від політичного та популістського галасу", – заявив Аун. Він підкреслив виснаження всередині шиїтської громади, яка "боролася сорок років без жодних перспектив".
Президент також розповів про свою жорстку розмову з секретарем Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані, якому він заявив: "Шиїти Лівану — це моя відповідальність, а не ваша". Цей крок, за словами Ауна, продемонстрував прагнення Лівану до суверенітету.
Аун підтвердив свою мету побудувати "нормальну країну", де право на застосування зброї та ухвалення рішень належить виключно державі. "Або ми держава, або ні", – сказав він, пообіцявши, що ліванська армія отримає повну владу на півдні та на решті території країни. "Ті, хто думає інакше, помиляються. Я дотримуюся своєї обіцянки. Це потребує часу, але зрештою ми досягнемо мети".
Заява президента Ауна є політичним землетрусом для Лівану. Будучи президентом-християнином, який прийшов до влади за значної підтримки "Хезболли", він фактично оголошує про завершення епохи, коли озброєне угруповання діяло як "держава в державі". Цей крок, імовірно, продиктований глибокою економічною кризою та втомою суспільства від нескінченних конфліктів. Це чіткий сигнал як внутрішній, так і зовнішній аудиторії: Ліван прагне повернути собі повний суверенітет.
Слова про "гідний вихід" свідчать про те, що мова йде не про силову конфронтацію, а про складний переговорний процес, у результаті якого "Хезболла" має інтегруватися в державні структури та відмовитися від власного арсеналу. Конфронтація з іранським емісаром є не менш значущим сигналом, спрямованим насамперед арабським країнам Арабської затоки та Заходу.
Аун демонструє, що готовий дистанціюватися від іранського впливу в обмін на підтримку у відновленні держави. Однак це лише початок довгого і небезпечного шляху, оскільки роззброєння "Хезболли" — одне з найскладніших завдань, що стоять перед сучасним Ліваном, і воно неминуче зіткнеться з величезним опором як всередині країни, так і з боку Тегерана.
