Єгипет заарештував суданського ісламіста: попередження для армії Хартума

Каїр не потерпить повернення "Братів-мусульман" до влади в Судані
Єгипет висловив глибоке занепокоєння зростанням впливу ісламістських сил у Судані, що підтвердилося арештом в Олександрії Аль-Місбаха Абу Заїда Талхи, командира так званої "Бригади Маліка ібн Бараа". Талха, тісно пов'язаний з "Братами-мусульманами", був затриманий за діяльність, що порушувала умови його перебування в країні.
Арешт став чітким сигналом невдоволення Каїра зростанням впливу його бригади. Після того, як вона допомогла суданській армії відбити Хартум у "Сил швидкої підтримки" (RSF), бригада почала переходити до цивільної діяльності, намагаючись розширити свій вплив в уряді. Це розглядається як потенційний шлях до повернення ісламістів до влади, що є "червоною лінією" для Єгипту. Згідно з джерелами, Талха порушив умови свого перебування, проводячи політичні та релігійні зустрічі.
Це не перший подібний інцидент. У червні Талха був також затриманий у Саудівській Аравії під час паломництва, після чого його тихо депортували до Судану за аналогічну політичну діяльність. Єгипет, який твердо підтримує суданську армію в її боротьбі проти RSF, водночас категорично виступає проти будь-якого відродження ісламістів. Сам армійський лідер, генерал Абдель Фаттах аль-Бурхан, раніше намагався обмежити вплив бригади, наказавши всім збройним угрупованням залишити Хартум, що було розцінено як прямий удар по бригаді Талхи.
Арешт Талхи — це не просто юридичний акт, а майстерний геополітичний хід Єгипту. Каїр посилає недвозначний сигнал суданському армійському командуванню: "Ми ваші союзники в боротьбі з RSF, але ця підтримка не є безумовною. Ми не дозволимо вам стати "троянським конем" для повернення "Братів-мусульман" до влади".
Суданська армія опинилася в патовій ситуації. Вона була змушена спиратися на ідеологічно вмотивовані ісламістські ополчення, щоб здобути військові перемоги. Однак тепер ці ополчення, як-от бригада Талхи, перетворилися на самостійну силу, що претендує на політичну владу і загрожує стати "державою в державі". Єгипет своїми діями змушує армію зробити вибір: або вона приборкає своїх радикальних союзників і збереже підтримку Каїра, або ризикує залишитися наодинці як з RSF, так і з неконтрольованими ісламістськими угрупованнями. Це боротьба за майбутнє Судану, де Єгипет намагається не допустити повторення власних помилок минулого.
