Боротьба за кожну краплю: як країни Арабської затоки вирішують проблему водної безпеки
Регіон переходить на власні технології опріснення для забезпечення сталого розвитку
Проблема водної безпеки рідко потрапляє на перші шпальти світових медіа, проте саме вона залишається найголовнішим екзистенційним викликом для урядів Близького Сходу. Країни Арабської затоки стикаються з найгострішим дефіцитом природних водних ресурсів на планеті, маючи водночас один із найвищих показників споживання води на душу населення.
За статистикою Світового банку, щоденне споживання води в регіоні досягає 550 літрів на людину, що в кілька разів перевищує показники європейських країн. При цьому природні відновлювані запаси прісної води становлять менше 100 кубічних метрів на рік для одного мешканця, що покриває лише 20 відсотків від реальних потреб.
Щоб вижити в таких суворих кліматичних умовах, монархії Затоки зробили головну ставку на масове будівництво потужних заводів з опріснення морської води. Сьогодні понад 400 таких підприємств у регіоні виробляють майже 40 відсотків усієї опрісненої води у світі, а Саудівська Аравія є абсолютним глобальним лідером галузі.
Для забезпечення сталого майбутнього лідери РСАДЗ ухвалили 20-річну Єдину водну стратегію, яка передбачає перехід до повної технологічної самодостатності. Амбітний план вимагає, щоб до 2035 року щонайменше 10 відсотків усіх опріснювальних потужностей працювали виключно на обладнанні місцевого виробництва та розробки.
Локалізація технологій опріснення є стратегічно важливим кроком для арабських монархій, які прагнуть позбутися критичної залежності від іноземного технологічного імпорту. Розвиток власної інженерної бази дозволить країнам Затоки не лише гарантувати свою водну безпеку, а й перетворитися на головних світових експортерів інноваційних рішень у сфері екології.
