Битва за Газу в Радбезі ООН: США тиснуть, Росія висуває свою резолюцію

Вашингтон вимагає схвалити розгортання міжнародних сил, Москва наполягає на "двох державах"
Рада Безпеки ООН у понеділок проведе голосування щодо проєкту резолюції, розробленого США, який має на меті затвердити мирний план президента Дональда Трампа для Гази та, зокрема, санкціонувати розгортання міжнародних сил. Вашингтон попереджає, що неспроможність ухвалити рішення може призвести до відновлення бойових дій.
Проєкт резолюції "схвалює" план, що дозволив встановити крихке перемир'я 10 жовтня, та санкціонує створення "Міжнародних стабілізаційних сил" (ISF). Ці сили працюватимуть з Ізраїлем та Єгиптом для демілітаризації сектору Гази, включно з "постійним виведенням з експлуатації зброї недержавних збройних угруповань". Також пропонується створити перехідний орган управління — "Раду миру" — з мандатом до кінця 2027 року. На відміну від попередніх версій, текст згадує можливу майбутню палестинську державу, що, однак, уже категорично відкинув Ізраїль.
Ситуацію ускладнює Росія, яка, маючи право вето, розповсюдила власний конкуруючий проєкт резолюції. Москва стверджує, що американський документ недостатньо підтримує створення палестинської держави, і вимагає від Ради Безпеки висловити "непохитну відданість баченню рішення про дві держави".
США посилили тиск, звинувачуючи опонентів у "спробах посіяти розбрат". Посол США в ООН заявив, що будь-яка відмова підтримати резолюцію є "голосом або за продовження панування терористів ХАМАС, або за повернення до війни з Ізраїлем". Вашингтон також опублікував спільну заяву про підтримку тексту з боку Катару, Єгипту, ОАЕ, Саудівської Аравії, Індонезії, Пакистану, Йорданії та Туреччини.
Голосування в Раді Безпеки — це не просто вирішення долі Гази, а класичне геополітичне протистояння. США намагаються використати свій вплив та широку регіональну підтримку, щоб легітимізувати свій план через ООН. Залучення ключових арабських та мусульманських країн — це потужний хід, який робить вето з боку Росії чи Китаю політично вкрай незручним, оскільки це означатиме виступ проти консолідованої позиції регіону.
Росія, зі свого боку, грає роль "спойлера" та захисника класичного підходу до врегулювання. Її контррезолюція — це не стільки спроба ухвалити власний документ, скільки тактичний маневр, щоб викрити слабкі місця американського плану (невизначеність щодо палестинської державності) та зберегти свій вплив.
Найімовірнішим результатом, на думку аналітиків, буде утримання Росії та Китаю від голосування. Це дозволить США ухвалити свою резолюцію, але ця перемога буде пірровою. Відсутність одностайної підтримки підірве легітимність місії. Москва та Пекін зможуть сказати: "Ми не блокували, але попереджали". Це дасть їм можливість "сидіти склавши руки і спостерігати, як США намагаються втілити це в життя", що буде вкрай складно, враховуючи відмову ХАМАС роззброюватися та опір Ізраїлю ідеї палестинської державності.
