Уряд Східної Лівії схвалив морську угоду з Туреччиною
Несподіваний крок посилює позиції Анкари щодо морських прав у Східному Середземномор'ї та може вплинути на регіональні союзи
Східний уряд Лівії, що підтримується фельдмаршалом Халіфою Хафтаром, офіційно схвалив угоду про морські кордони з Туреччиною. Цей крок став дипломатичною перемогою для Анкари, посиливши її позиції щодо морських прав у Східному Середземномор'ї. Початкова угода 2019 року між Туреччиною та тодішнім Урядом національної згоди (УНЗ) у Триполі викликала широке міжнародне засудження, оскільки охоплювала води під контролем східнолівійської влади. Тепер Туреччина може стверджувати, що обидва лівійські уряди визнають угоду.
Залишається незрозумілим, чи пом'якшив свою позицію Єгипет, ключовий союзник східнолівійської фракції. Аналітики припускають, що Каїр, після примирення з Анкарою, може зайняти більш прагматичну позицію. Якщо Єгипет дійсно змінить свою позицію, найбільшим геополітичним "програвшим" стане Греція, чиє партнерство з Каїром було спрямоване проти турецької експансії.
Лівія залишається розділеною між двома конкуруючими урядами: Уряд національної єдності (УНЄ) у Триполі та східний уряд Усами Хамада. Аналітики вважають, що схвалення угоди східним урядом є радше відображенням роздробленого суверенітету Лівії, ніж кроком до єдності. Це може призвести до правових та комерційних конфліктів, особливо якщо турецькі фірми розпочнуть розвідку нафти та газу на спірних територіях.
Прем'єр-міністр східного уряду Усама Хамад заявив, що лівійсько-турецька співпраця відповідає міжнародному праву та не порушує суверенітет інших держав, засудивши "грецьке підбурювання". Державна Національна нафтова корпорація (NOC) також підтвердила, що всі міжнародні угоди Лівії базуються на міжнародному праві та служать її інтересам. УНЄ у Триполі раніше також засудив грецький тендер на розвідку вуглеводнів у спірних водах на південь від Криту, закликавши до діалогу та справедливих рішень.
Схвалення східнолівійським урядом морської угоди з Туреччиною є несподіваним, але стратегічним кроком, який суттєво зміцнює позиції Анкари у суперечці за морські ресурси у Східному Середземномор'ї. Це створює нову динаміку в регіоні, особливо для Єгипту, який тепер може переглянути свої відносини з Грецією. Цей розвиток подій підкреслює глибокий поділ Лівії, де кожен уряд діє відповідно до власних регіональних альянсів, а не задля національної єдності. Потенційні конфлікти щодо прав на видобуток вуглеводнів залишаються високими, що може посилити нестабільність у країні, яка вже сильно постраждала від громадянської війни.