Ультиматум прем'єра Іраку: роззброєння бойовиків лише після повного виходу коаліції США
Багдад намагається балансувати між Вашингтоном та Тегераном, залучаючи американські інвестиції
Прем'єр-міністр Іраку Мухаммед Шіаа ас-Судані заявив, що обіцянка поставити всю зброю в країні під контроль держави не може бути виконана, доки на її території перебуває очолювана США коаліція, яку деякі іракські угруповання розглядають як окупаційну силу. В інтерв'ю в Багдаді він підкреслив, що загроза з боку "Ісламської держави" значно зменшилася, що робить присутність коаліції невиправданою.
Ас-Судані підтвердив наявність плану повного виведення міжнародної коаліції з Іраку до вересня 2026 року. "ДАІШ немає. Безпека та стабільність? Слава Богу, вони є... тож дайте мені привід для присутності 86 держав", — заявив він. Лише після цього, за його словами, "буде чітка програма припинення будь-якого обігу зброї поза державними установами".
Прем'єр-міністр наголосив на суверенітеті Іраку, заявивши, що "жодна сторона не може втягнути Ірак у війну чи конфлікт", і що рішення про війну та мир належить виключно державним інституціям. Водночас він активно працює над залученням великих американських інвестицій, назвавши це головним пріоритетом. Ас-Судані відзначив "чітке, інтенсивне та якісне" проникнення компаній США в Ірак, згадавши угоди з GE, Chevron, Excelerate та ExxonMobil.
Уряд також поставив за мету до кінця 2027 року припинити спалювання попутного газу та імпорт газу з Ірану, що завдає країні збитків на мільярди доларів щорічно. Говорячи про внутрішню політику, ас-Судані, який позиціонує себе як "головний будівельник", висловив упевненість у своїй перемозі на виборах 11 листопада та бажанні балотуватися на другий термін.
Заява прем'єр-міністра Іраку — це майстерний дипломатичний хід, що відображає складну реальність, в якій опинився Багдад. Це не просто вимога, а спроба вибудувати "велику угоду", балансуючи між двома головними зовнішніми гравцями — США та Іраном. Звертаючись до Вашингтона, ас-Судані фактично каже: "Ви не можете вимагати від мене роззброїти потужні проіранські угруповання, доки ваші війська залишаються на нашій землі. Саме їхня присутність дає цим угрупованням легітимність та привід існувати". Це елегантний спосіб пояснити повільний прогрес у питанні, на якому наполягають США.
Водночас це сигнал і для проіранських сил всередині країни. Прем'єр демонструє, що він відстоює їхню ключову вимогу — виведення американських військ, — але водночас чітко дає зрозуміти, що після цього настане їхня черга інтегруватися в державні структури. Економічна складова є тут ключовим важелем.
Активно залучаючи американський бізнес у стратегічні сектори, як-от енергетика, ас-Судані показує США, що Ірак може бути надійним економічним партнером, а не лише полем битви за безпеку. Це спроба переформатувати відносини з Вашингтоном, змістивши акцент з військової присутності на економічну співпрацю, що, на його думку, має прискорити виведення військ і, як наслідок, дозволити йому взяти під контроль внутрішні збройні формування.