Суданський "Сталінград": битва за Ель-Фашер визначить долю війни

Битва за останній оплот армії в Дарфурі стала екзистенційною для обох сторін
Суданське місто Ель-Фашер, що перебуває в облозі воєнізованих "Сил швидкої підтримки" (RSF) вже понад рік, перетворилося на епіцентр жорстокого насильства та гуманітарної катастрофи. RSF прагнуть захопити останнє велике місто в регіоні Дарфур, що перебуває під контролем армії, щоб зміцнити свою владу на заході країни та створити паралельний уряд.
Ситуація в місті є катастрофічною. За даними гуманітарної лабораторії Єльського університету, армія та її союзники контролюють менше 13 квадратних кілометрів з 80, переважно навколо аеропорту. RSF звели понад 31 кілометр земляних валів, оточивши Ель-Фашер і перетворивши його на "буквальну пастку смерті". За словами дослідників, "виходу немає", а ті, хто намагається перетнути вали, ризикують бути вбитими або змушені платити хабарі.
Близько 300 000 цивільних осіб залишаються в пастці всередині міста, відрізані від їжі, води та медичної допомоги. ООН вже оголосила про голод у таборах біженців навколо міста, а в самому Ель-Фашері майже 40% дітей віком до п'яти років страждають від гострого недоїдання. Люди їдять корм для тварин, а супутникові знімки показують розширення кладовищ. Експерти попереджають про загрозу масових звірств проти домінуючого в місті племені загава, подібних до різанини 2023 року в Ель-Генейні.
Битва за Ель-Фашер — це не просто ще один епізод суданської війни, а її кульмінація та символ. Політичний аналітик Холуд Хаїр влучно порівняла її зі Сталінградською битвою, де результат визначить долю всього конфлікту. Для RSF захоплення міста — це крок до легітимізації свого паралельного уряду та забезпечення ліній постачання від своїх закордонних покровителів. Для армії та її союзників з племені загава — це остання лінія оборони.
Світ, схоже, безсилий спостерігати за цією трагедією. Облога, використання голоду як зброї, невибіркові обстріли та загроза етнічних чисток — все це є кричущими воєнними злочинами. Однак міжнародна реакція залишається слабкою. Ель-Фашер перетворився на мікрокосм усього суданського конфлікту: жорстока боротьба за владу, де цивільне населення є лише розмінною монетою, а гуманітарне право повністю ігнорується.
