В Стамбулі розпочалася масштабна реставрація комплексу Святої Софії
У Стамбулі розпочалися масштабні реставраційні роботи в історичному комплексі Святої Софії – найзначніші за останні десятиліття. Про це пише The Guardian.
Ця архітектурна святиня є не лише однією з головних пам’яток Туреччини, а й входить до списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Свята Софія, зведена у 537 році за часів Візантії. Її купол, що спирається на чотири колони різної висоти, постійно зазнає пошкоджень. Перший його обвал стався у 558 році, а пізніше серія землетрусів зруйнувала частину напівкуполів. Відтоді споруда неодноразово ремонтувалася, перетворившись на своєрідний "архітектурний колаж", що відображає вплив різних історичних епох.
Після недавнього землетрусу магнітудою 6,2 біля узбережжя Стамбула питання реставрації стало ще актуальнішим. Свята Софія, як і сотні інших будівель міста, зазнала тремтіння.
У рамках цього проєкту планується демонтувати свинцеве покриття головного купола, зміцнити стики між напівкуполами та центральною частиною споруди, а також провести перевірку стану несучих колон і підземної конструкції. Архітектор, що керує проєктом Хасан Фират Дікер підкреслює, що ці роботи можуть увійти в історію як "одна з наймасштабніших реставрацій у сучасній Туреччині".
Час завершення реставрації наразі не визначений. Внутрішній простір храму вкриють риштуванням, проте його дизайн дозволить відвідувачам і надалі насолоджуватися інтер’єрами. Купол захищатиме спеціальне покриття від дощу та спеки. Крім того, команда планує дослідити старі шари оздоблення й, можливо, виявити приховані османські фрески, що могли зберегтися під сучасними орнаментами.
Свята Софія, спочатку зведена як християнський собор, була перетворена на мечеть після завоювання Константинополя Османами в 1453 році. У 1935 році, за часів Турецької Республіки, її статус змінили на музей. Однак у 2020 році турецький суд відновив її класифікацію як мечеті, що викликало гостру критику ЮНЕСКО. Організація назвала будівлю "архітектурним шедевром" та висловила занепокоєння щодо "підриву універсального значення спадщини".