Сирія приєдналася до коаліції проти ІДІЛ, але не до її військової місії
Дамаск розмежовує політичний союз та військові операції, вимагаючи від Ізраїлю деокупації
Сирія приєдналася до глобальної коаліції проти "Ісламської держави" (ІДІЛ) під час історичного візиту президента Ахмеда Аль-Шараа до Вашингтона, однак країна не є частиною військової місії, очолюваної США. Про це заявив сирійський міністр інформації Хамза аль-Мустафа, роз'яснюючи результати зустрічі Аль-Шараа з президентом США Дональдом Трампом.
За словами міністра, Аль-Шараа оголосив про "бажання, наміри та готовність" Сирії приєднатися до 89 країн коаліції, але підписаної угоди немає. "Політична коаліція відрізняється від операції "Непохитна рішучість", яка є військовим оперативним штабом", — пояснив він, підкресливши, що Сирія не є частиною цієї військової операції, яка співпрацює з курдськими силами на північному сході країни.
Аль-Мустафа також прокоментував переговори з Ізраїлем. Він підтвердив, що вони тривають, але "нічого нового" щодо можливості досягнення безпекової угоди немає. Міністр категорично виключив нормалізацію відносин у рамках "Угод Авраама", доки Ізраїль окуповує сирійські території. "Ми не в тому становищі, щоб говорити про "Угоди Авраама", тому що Ізраїль окуповує частину нашої країни", — заявив він, вимагаючи від Ізраїлю повернутися до угоди 1974 року або вивести війська з усіх територій, окупованих після падіння режиму Асада.
Заява сирійського міністра — це майстерний дипломатичний хід, спрямований на те, щоб пройти між краплями дощу. Сирія намагається вирішити складне завдання: отримати вигоди від партнерства зі США, не втративши при цьому обличчя та не перетворившись на американського проксі в очах арабського світу та власних прихильників.
Розмежування "політичної коаліції" та "військової місії" є ключовим. Приєднуючись до політичної коаліції, Дамаск демонструє Вашингтону свою лояльність та готовність боротися зі спільним ворогом — ІДІЛ. Це крок, необхідний для отримання фінансової допомоги та повного зняття санкцій. Водночас відмова від участі у військовій операції "Непохитна рішучість" дозволяє Сирії зберегти суверенітет у прийнятті військових рішень та, що найважливіше, не ставати в один ряд з курдськими Сирійськими демократичними силами (SDF), яких Дамаск та його регіональний партнер Туреччина вважають сепаратистами.
Жорстка позиція щодо Ізраїлю виконує аналогічну функцію. Нова сирійська влада, яка має ісламістське коріння, не може дозволити собі піти на повну нормалізацію з Ізраїлем, оскільки це підірве її легітимність. Тому вимога деокупації є принциповою позицією, яка дозволяє вести переговори про безпеку, але відкидає "зраду" палестинського питання. Таким чином, Дамаск намагається побудувати прагматичні відносини зі США, зберігши при цьому максимальну свободу дій та уникнувши звинувачень у капітуляції перед американськими та ізраїльськими інтересами.