Сирія обирає перший парламент без Асада, але не без проблем
Голосування проходить за складною системою та бойкотується курдськими і друзькими регіонами
У Сирії стартували перші вибори після повалення режиму Башара Асада та приходу до влади ісламістських сил у грудні минулого року. Голосування, що триватиме до суботи, має сформувати Народні збори (парламент) з 210 депутатів, які стануть першим законодавчим органом у новій політичній реальності країни.
Процедура виборів є вкрай незвичною і далекою від прямого народного волевиявлення. Лише дві третини депутатів (140) обиратимуться місцевими виборчими комісіями. Решту 70 представників особисто призначить новий президент Ахмед аш-Шараа. Влада пояснює такий підхід крихкою безпековою ситуацією, мільйонами внутрішньо переміщених осіб та загальним перехідним станом держави, що не дозволяє провести повноцінний плебісцит.
Однак вибори вже на старті зіткнулися з серйозною кризою легітимності. Голосування не проводиться у трьох ключових регіонах: провінції Сувейда з переважно друзським населенням та в контрольованих курдами провінціях Ракка і Хасака. Це залишить 19 місць у парламенті вакантними. Меншини висловлюють глибоке занепокоєння щодо впливу ісламістів на новий уряд, а нещодавні спалахи сектантського насильства з боку проурядових сил лише посилили їхню недовіру.
Ці вибори — спроба нового режиму створити інституційну видимість та легітимізувати свою владу. Однак сам формат голосування та бойкот з боку цілих регіонів свідчать не про національне примирення, а про глибокий розкол у сирійському суспільстві. Замість того, щоб стати символом єднання, цей процес ризикує закласти основи для нових конфліктів. Нова конституція, що надає президенту величезні повноваження, та виключення меншин з політичного життя викликають обґрунтовані побоювання, що на зміну одній диктатурі може прийти інша, просто під іншими прапорами.