Розрив Сирії з Іраном перекроює регіональну геополітику: Нова нейтральність фокусується на внутрішній стабільності
Після зміни уряду Сирія вперше за десятиліття відсторонилася від прямого конфлікту Ірану з Ізраїлем, що свідчить про глибокі зміни у її зовнішній політиці та національних пріоритета
Вперше за десятиліття Сирія залишається поза прямим регіональним конфліктом між Іраном та Ізраїлем. Колись основна мішень для ізраїльських авіаударів, сьогодні Сирія служить транзитним коридором для ізраїльських літаків, що дозаправляються над її східними областями без опору, прямуючи до цілей в Ірані. Цей драматичний зсув відображає фундаментальну переорієнтацію геополітичної ролі Сирії.
Після падіння уряду Башара Асада у грудні 2024 року, нова адміністрація на чолі з сунітськими ісламістами розірвала зв'язки з Тегераном і навіть заборонила в'їзд іранським громадянам на сирійську територію. Державні ЗМІ помітно замовчують конфлікт Ізраїлю з Іраном, представляючи його як віддалену подію. Це свідоме мовчання є стратегічним поворотом до політики нейтралітету та неприєднання.
Протягом багатьох років Сирія була ключовим елементом "Осі Опору" під керівництвом Ірану, слугуючи життєво важливим транзитним маршрутом для іранської зброї, призначеної для проксі-сил, таких як Хезболла. Це призводило до безперервних ізраїльських авіаударів. Аналітик Арон Лунд зазначає: "Розрив з Іраном є однією з найбільш значущих змін у політиці з 2024 року. Нове сунітське ісламістське керівництво Сирії прагне консолідувати внутрішню легітимність, чого неможливо досягти, залишаючись прив'язаним до Тегерана".
Ця нова нейтральність Сирії — це не просто зміна зовнішньої політики; це зміна національних пріоритетів. Від ролі проксі-сили опору країна переходить до зосередження на внутрішній стабільності та реконструкції. Іранський дослідник Саїд Голкар зазначає, що "Іран більше не має можливості нав'язувати лояльність, як раніше. Падіння Асада коштувало Тегерану одного з його найважливіших регіональних воріт".
Хоча Сирія не рухається до нормалізації відносин з Ізраїлем, її мовчання та відстороненість від конфлікту підкреслюють розраховане зусилля уникнути війни, яка не відповідає її інтересам. Після років руйнувань Сирія не може дозволити собі подальші ідеологічні або геополітичні залучення. Її нагальні потреби — це реконструкція, інституційна реформа та формування незалежного майбутнього, вільного від виснажливих альянсів.
Дамаск дотримується політики самовіддалення, повністю уникаючи участі у війні або її дискурсі. Сирія не зацікавлена в участі в цьому конфлікті.
Падіння Асада у грудні 2024 року, спричинене накопиченими внутрішніми та зовнішніми тисками, стало поворотним моментом, що розірвав органічні зв'язки Сирії з Тегераном. Новий сунітський ісламістський уряд стоїть перед подвійним викликом: де-легітимізацією старого режиму та встановленням збалансованої зовнішньої політики, вільної від будь-якого зовнішнього домінування, включаючи Іран. Цей зсув до нейтралітету є свідомою стратегією, спрямованою на уникнення пасток регіонального фракціонізму.