"Не лише платити, а й грати": ЄС намагається повернути собі роль на Близькому Сході
Відсторонений від мирного процесу в Газі, Брюссель шукає способи вплинути на ситуацію
Лідери Європейського Союзу прагнуть до більш активної ролі в Газі та на Західному березі після того, як виявилися фактично відстороненими від укладення угоди про перемир'я між Ізраїлем та ХАМАС, посередником у якій виступили США.
На саміті в Брюсселі глави держав ЄС обговорили крихке перемир'я та пообіцяли підтримку стабільності в анклаві. "Важливо, щоб Європа не лише спостерігала, а й відігравала активну роль. Газа ще не закінчилася; мир ще не є постійним", — заявив прем'єр-міністр Люксембургу Люк Фріден.
Війна в Газі спричинила глибокий розкол усередині ЄС та довела відносини з Ізраїлем до історичного мінімуму. Ще у вересні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала плани щодо санкцій проти Ізраїлю, і деякі лідери досі вважають їх важелем тиску.
Мирна угода була укладена без видимого внеску з боку ЄС, і європейські лідери зараз намагаються приєднатися до дипломатичних зусиль. Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що ЄС "має бути гравцем, а не лише платником". Брюссель уже запропонував розширити свою поліцейську місію з Західного берега на Газу та прагне отримати місце в "Раді миру", передбаченій планом Трампа.
Ця ситуація є моментом істини для європейської дипломатії. Протягом десятиліть ЄС був найбільшим донором гуманітарної допомоги для палестинців та головним торговельним партнером Ізраїлю, але його політичний вплив залишався мінімальним. Мирний процес у Газі, де головну роль зіграли США, Катар та Туреччина, став для Брюсселя принизливим нагадуванням про його слабкість.
Зараз ЄС намагається повернути собі місце за столом переговорів, пропонуючи те, що він робить найкраще: гроші, технічну допомогу та миротворчі місії. Однак це битва за релевантність, у якій Брюсселю доведеться довести, що він може запропонувати не лише фінансові ресурси, але й реальний політичний вплив, здатний змінити динаміку на місцях.