Місія в Газі: Йорданія та Німеччина вимагають мандат ООН для міжнародних сил
Амман заявляє, що не відправлятиме свої війська до сектору
Йорданія та Німеччина заявили, що міжнародні сили, які мають підтримати майбутню палестинську поліцію в Газі згідно з планом президента США Дональда Трампа, повинні мати мандат Ради Безпеки ООН. Цю спільну позицію озвучили міністри закордонних справ обох країн на конференції "Манамський діалог" у Бахрейні.
Згідно з планом, розробленим за посередництва США, коаліція переважно арабських та мусульманських країн має розгорнути в Газі так звані "міжнародні стабілізаційні сили". Їхнє завдання — навчати та підтримувати перевірену палестинську поліцію, забезпечувати безпеку на кордонах та запобігати контрабанді зброї для ХАМАС.
"Ми всі згодні, що для того, щоб ці стабілізаційні сили були ефективними... вони повинні мати мандат Ради Безпеки", — заявив глава МЗС Йорданії Айман Сафаді. Водночас він категорично виключив участь йорданських військ у місії. "Ми занадто близькі до цієї проблеми і не можемо розгортати війська в Газі", — пояснив він, додавши, що його країна готова співпрацювати з міжнародними силами в інший спосіб. Його німецький колега Йоганн Вадефуль підтримав цю позицію, наголосивши, що місія "потребує чіткої основи в міжнародному праві".
Вимога Йорданії та Німеччини щодо мандату ООН є ключовим моментом, що визначає майбутнє місії в Газі. Це не просто технічна деталь, а принципове питання легітимності. Мандат ООН перетворює операцію з ініціативи "коаліції зацікавлених" під егідою США на повноцінну міжнародну миротворчу місію, що діє від імені всієї світової спільноти. Це забезпечує юридичний захист для військових, чітко визначає правила застосування сили та, що найважливіше, створює дистанцію від США, що дозволяє залучити до участі більше арабських країн, які не хочуть асоціюватися з американською політикою.
Відмова Йорданії відправляти війська є прагматичним та далекоглядним кроком. Як країна, що має довгий кордон з палестинськими територіями та значне палестинське населення, Йорданія не може дозволити собі бути втягнутою у внутрішні справи Гази.
Будь-яка участь її військових була б сприйнята вкрай негативно як палестинцями, так і власною опозицією, підриваючи її унікальний статус посередника. Таким чином, Амман намагається знайти баланс: підтримати стабілізацію в регіоні, але уникнути прямої участі, яка могла б мати непередбачувані наслідки для власної безпеки.