Мир чи соціальний вибух: іранський режим опинився віч-на-віч із розлюченим народом
Економічна катастрофа загрожує Тегерану новими масовими протестами попри переможні заяви
Після завершення активної фази протистояння зі США ісламський режим Ірану зіткнувся з не менш небезпечним внутрішнім викликом. Влада розривається між завищеними очікуваннями агресивних консерваторів, які вимагають жорсткої позиції та переозброєння, та відчайдушними вимогами зубожілого населення.
Мільйони звичайних іранців, виснажених багаторічними санкціями та наслідками тримісячної війни, сподіваються на негайне покращення катастрофічного рівня життя. Натомість радикальне крило продовжує нав'язувати мілітаристську пропаганду про нібито перемогу Тегерана, розраховуючи придушити будь-яке інакодумство силовим шляхом.
Високопосадовці в Тегерані анонімно зізнаються, що суспільство очікує спрямування розморожених активів виключно на порятунок банківської системи та відбудову зруйнованої економіки. Вони відверто називають досягнуту мирну угоду двосічним мечем, який може спровокувати незворотні наслідки у разі невиконання соціальних обіцянок.
Над іранським керівництвом постійно нависає примара січневих антиурядових протестів, під час яких каральні органи жорстоко вбили тисячі власних громадян. Аналітики переконані, що як тільки зовнішній конфлікт остаточно стихне, економічна прірва гарантовано виведе розлючених людей на вулиці.
Страх перед власним народом виявився ефективнішим стримуючим фактором для Тегерана, ніж військова присутність Сполучених Штатів в Арабській затоці. Режим аятол намагається купити час за допомогою перемир'я, проте фінансування тероризму на Близькому Сході неминуче призведе до остаточного краху іранської економіки та падіння диктатури зсередини.