"Ми на межі": ООН попереджає про загрозу голоду в Газі, Судані та Ємені
Всесвітня продовольча програма змушена скорочувати допомогу через безпрецедентний дефіцит фінансування
Всесвітня продовольча програма (WFP) попередила, що різке скорочення фінансування ставить під загрозу операції з надання продовольчої допомоги в країнах, охоплених кризою, включаючи Газу, Судан та Ємен. Це створює ризик голоду для мільйонів людей, які вже перебувають на межі виживання.
У новому звіті "Рятівна мотузка під загрозою" WFP заявляє, що безпрецедентний дефіцит коштів змушує агентство скорочувати пайки, призупиняти життєво важливі роздачі продовольства та повністю припиняти допомогу цілим групам населення в шести найгарячіших точках планети: Газі, Судані, Південному Судані, Ємені, Сомалі та Афганістані. "Ми на межі", — заявив директор з готовності до надзвичайних ситуацій Росс Сміт.
За прогнозами, лише цього року 13,7 мільйона людей опиняться на межі голоду саме через скорочення фінансування. "Це не теорія. Це матері та діти, яких відправляють геть з клінік. Це обрив останньої рятівної мотузки", — сказав директор з продовольчої безпеки Жан-Мартен Бауер. За його словами, вперше в історії WFP світ стикається з двома одночасними голодоморами — в Газі та Судані.
Ситуація критична і в інших країнах. В Афганістані WFP може допомогти менш ніж 10% з понад 10 мільйонів людей, які потребують допомоги. У Сомалі екстрена допомога скорочена на 75%. Загалом у світі 319 мільйонів людей страждають від гострої продовольчої небезпеки.
Цей звіт є не просто черговим закликом про допомогу, а вироком міжнародній системі гуманітарного фінансування. Він викриває небезпечну тенденцію "втоми від криз", коли світові донори, зосереджені на кількох "великих" конфліктах, фактично залишають напризволяще мільйони людей в інших частинах світу. Скорочення допомоги в умовах, коли потреби досягають піку, є не лише моральним провалом, але й стратегічною помилкою.
Голод і відчай неминуче призведуть до нових хвиль міграції, радикалізації та подальшої дестабілізації, що зрештою вдарить і по самих країнах-донорах. Попередження про те, що гуманітарна система "летить наосліп" через брак даних, є особливо тривожним, оскільки це означає, що світ втрачає здатність навіть адекватно оцінювати масштаб катастрофи, що насувається.