Лівійський маршал Хафтар оголошує "нову фазу", закликаючи покласти край розколу та іноземному втручанню
Лідер сходу країни заявив, що лівійці самі мають визначити своє майбутнє
Лівійський фельдмаршал Халіфа Хафтар, лідер Лівійської національної армії (ЛНА), що контролює схід країни, оголосив про початок "нової фази", спрямованої на припинення багаторічного розколу та відновлення національного суверенітету. Виступаючи перед племінними старійшинами та високопосадовцями зі східної та південно-східної Лівії, він пообіцяв, що його армія "буде готова захищати соціальний рух" за національну єдність.
"Ця зустріч знаменує собою початок трансформації від розгубленості, розколу та недовіри до тривалого миру та стабільності для єдиної Лівії", — заявив Хафтар. Він наголосив, що ініціатива, керована громадою, має на меті створення "держави свободи, гідності, закону та інституцій". Хафтар закликав усі сектори суспільства взяти на себе "історичну відповідальність" і знайти формулу, яка виведе країну з "порочного кола".
Водночас він виступив із жорстким попередженням проти зовнішнього впливу. "Карта, накреслена за нашими кордонами, не може побудувати вільну та суверенну державу", — заявив фельдмаршал, закликавши лівійців самим розробити дорожню карту для своєї країни.
У відповідь племінні лідери та старійшини висловили повну підтримку Хафтару та його армії, заявивши, що їхні перемоги заклали основу для "нового та всеосяжного Бачення 2030". Вони також назвали нещодавні призначення синів Хафтара, Саддама та Халеда, на вищі військові посади "мудрими та добре продуманими рішеннями".
Промова Хафтара є потужною заявкою на лідерство не лише у військовій, а й у політичній сфері. Використовуючи патріотичну риторику та апелюючи до національної єдності, він намагається позиціонувати себе як єдину силу, здатну об'єднати країну та протистояти іноземному втручанню.
Однак за цими гучними словами ховаються тривожні сигнали. Підтримка з боку старійшин призначення його синів на ключові посади в армії виглядає не як крок до інклюзивної держави, а як легітимація створення військової династії. Таким чином, ця "нова фаза" може виявитися не переходом до демократії, а спробою закріпити владу в руках однієї родини під гаслами національного порятунку, замінивши зовнішнє управління на жорстке внутрішнє авторитарне правління.