Ліван вітає мир в Газі, але бореться з власною війною — за роззброєння "Хезболли"
Уряд звітує про прогрес, але визнає: угруповання не співпрацює та приховує зброю
Президент Лівану Джозеф Аун привітав угоду про припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС, висловивши сподівання, що це призведе до тривалого миру. Водночас сам Ліван продовжує вести власну складну боротьбу — за встановлення державної монополії на зброю та роззброєння "Хезболли".
Уряд, який у вересні затвердив конфіденційний план армії з роззброєння, звітує про певний прогрес. За словами міністра Камаля Шехаде, на півдні країни армія провела понад 4200 місій, що вдвічі більше, ніж раніше, а також запечатала сім тунелів. Він зазначив, що перший етап плану майже завершено, але другий може зайняти ще 50 днів. "Політичне рішення ухвалено, і шляху назад не буде. Жоден уряд з 1969 року не наважувався на такий крок", — заявив міністр.
Однак він також визнав, що "лише "Хезболла" знає місцезнаходження своїх складів зброї". "Партія приховала цю інформацію від армії, і немає жодної співпраці щодо тунелів та мін-пасток", — сказав Шехаде, визначивши це як одну з головних перешкод.
На цьому тлі міжнародні партнери посилюють підтримку ліванської армії. США нещодавно розблокували $230 мільйонів допомоги, а Велика Британія, за повідомленнями, розглядає можливість призначення спецпосланця для переговорів з "Хезболлою" про роззброєння. ЄС також обговорює шляхи посилення спроможностей армії, особливо напередодні завершення мандату миротворців UNIFIL у 2026 році.
Ліван опинився в парадоксальній ситуації: він вітає мир у сусідній Газі, але сам перебуває на межі внутрішньої конфронтації. Заяви уряду про "прогрес" у роззброєнні "Хезболли" є спробою продемонструвати рішучість перед міжнародними донорами, чия підтримка є критично важливою. Однак відверте визнання відсутності співпраці з боку "Хезболли" показує, що план армії наразі є одностороннім і, ймовірно, нездійсненним без згоди самого угруповання.
Ініціатива Великої Британії призначити переговірника свідчить про те, що Захід розуміє: лише силою цю проблему не вирішити. Таким чином, Ліван стоїть перед екзистенційним вибором: або "Хезболла" добровільно інтегрується в державні структури, або країна ризикує зануритися в новий виток нестабільності, який може виявитися ще руйнівнішим, ніж будь-який зовнішній конфлікт.