Курди та Дамаск відновили переговори щодо інтеграції, але розбіжності залишаються

Курди вимагають реальної участі у владі, Дамаск наполягає на централізації
Представники Автономної адміністрації північної та східної Сирії (AANES) провели в Дамаску переговори на високому рівні з новою владою, сигналізуючи про можливий прогрес у політичній та військовій інтеграції. Однак розбіжності в вимогах залишаються значними.
Зустріч, що відбулася в четвер, була спрямована на реалізацію угоди від 10 березня між лідером SDF Мазлумом Абді та президентом Ахмадом аш-Шараа. Джерела, знайомі з переговорами, описали атмосферу як "позитивну", зазначивши, що сирійський міністр закордонних справ Асаад аш-Шайбані висловив готовність до прямого політичного діалогу з курдською адміністрацією.
Однак ключові розбіжності залишаються. Курдська делегація на чолі з Ельхам Ахмед вимагала надання представникам AANES певних міністерських посад та внесення змін до тимчасової конституції, щоб забезпечити "значущий вплив". Це відображає прагнення курдів до реального партнерства, а не символічної участі. Дамаск, у свою чергу, продовжує наполягати на централізації та поетапній інтеграції. Один із членів генкомандування SDF, Сіпан Хамо, запропонував створити "демократичний злиття" армій та розкритикував Дамаск за "застарілий підхід" та виключення курдських регіонів з виборчих процесів.
Відновлення переговорів між курдами та Дамаском — це крихка спроба знайти політичне рішення на тлі постійної загрози військової ескалації. Обидві сторони розуміють, що війна не вигідна нікому: курди бояться спільної сирійсько-турецької операції, а Дамаск не має ресурсів для силового підкорення чверті території країни.
Проте, розбіжності є фундаментальними. Курди, які роками будували свою автономію та мають боєздатну армію, не погодяться на роль "молодшого партнера" в централізованій державі. Вони вимагають реального розподілу влади. Дамаск, зі свого боку, побоюється, що децентралізація стане першим кроком до розколу країни. Зараз переговори виглядають як тактичний маневр з обох боків, спрямований на виграш часу та посилення власних позицій. Успіх чи провал цього діалогу визначить, чи зможе Сирія стати єдиною демократичною державою, чи залишиться розколотою країною, де центральна влада та регіональна автономія перебуватимуть у стані постійного конфлікту.
