Катар закликає перейти до другого етапу мирного плану для Гази
Посередники прагнуть вирішити проблему бойовиків у тунелях та почати виведення військ
Катар, один з ключових посередників у переговорах, висловив сподівання на швидкий перехід до другої фази мирної угоди між Ізраїлем та ХАМАС. "Ми вважаємо, що повинні підштовхнути сторони до другого етапу дуже, дуже скоро", – заявив речник МЗС Катару Маджед аль-Ансарі.
За його словами, необхідно вирішити проблеми, що ускладнюють ситуацію, зокрема, долю бойовиків ХАМАС, заблокованих у тунелях за так званою "Жовтою лінією", та інциденти, що періодично порушують перемир'я.
Перша фаза мирного плану, ініційованого США, передбачала повернення всіх заручників. Наразі звільнено всіх живих заручників та повернуто тіла більшості загиблих. Аль-Ансарі зазначив, що логістична ситуація в Газі ускладнює пошук тіл під завалами, але цей процес не повинен гальмувати перехід до наступного етапу.
Друга фаза угоди, що отримала підтримку ООН, передбачає виведення ізраїльських військ з їхніх позицій, створення тимчасової адміністрації для управління Газою та розгортання міжнародних стабілізаційних сил. План також містить вимогу про роззброєння ХАМАС, яку угруповання неодноразово відкидало.
Заклик Катару до прискорення переходу до другої фази є спробою зберегти динаміку мирного процесу, який ризикує зайти в глухий кут. Посередники розуміють, що чим довше триває невизначеність, тим вищий ризик повного зриву крихкого перемир'я. Проблеми, такі як бойовики в тунелях та періодичні спалахи насильства, є небезпечними "подразниками", які можуть спровокувати нову повномасштабну ескалацію.
Однак перехід до другої фази наштовхується на фундаментальні протиріччя. Ізраїль не погодиться на виведення військ та створення міжнародних сил, доки не буде вирішено питання роззброєння ХАМАС. ХАМАС, у свою чергу, не має наміру складати зброю.
Катар, намагаючись просунути процес уперед, ймовірно, сподівається, що створення тимчасової адміністрації та присутність міжнародних сил зможуть поступово витіснити ХАМАС з політичної арени та зробити питання роззброєння менш гострим. Це ризикована стратегія, успіх якої залежить від готовності обох сторін до компромісів, якої вони досі не продемонстрували.