Ірак та Сирія планують будівництво нафтопроводу до Середземного моря в обхід Ормузької протоки
Арабські держави переходять від тимчасових логістичних рішень до довгострокового стратегічного партнерства на тлі енергетичної кризи
Іракські транспортні компанії розпочали масштабний імпорт пального через сирійський середземноморський порт Баніяс. Цей вимушений логістичний маневр відбувається на тлі глобального дефіциту енергоресурсів, який виник через тривале блокування стратегічної Ормузької протоки внаслідок збройного протистояння США та Ірану.
Відновлена після падіння диктатури Асада сирійська держава на чолі з перехідним президентом Ахмедом аль-Шараа пропонує світові безпечний транзитний маршрут. Альтернативним портовим вузлом уже активно користуються не лише сусідні арабські країни, але й енергетичні ринки Сполучених Штатів та Європи.
Згідно з новою тримісячною угодою, катарський конгломерат UCC централізовано закуповує пальне, а сирійська сторона отримує прибуток за його безпечне наземне транспортування. Для задоволення шаленого попиту державна нафтова компанія Сирії планує найближчим часом збільшити пропускну здатність прикордонного переходу Аль-Танф до 200 важких автоцистерн щодоби.
Зважаючи на успіх автомобільного транзиту, уряди обох країн офіційно оголосили про намір побудувати повноцінний транскордонний нафтопровід. Нова магістраль має напряму з'єднати багаті іракські родовища з морським узбережжям, що назавжди змінить архітектуру постачань у регіоні.
Реалізація такого глобального інфраструктурного проєкту завдасть нищівного удару по економічному шантажу з боку іранського режиму, який звик тримати ринок у заручниках. Здатність арабських партнерів самостійно формувати нові енергетичні артерії яскраво контрастує з безпорадністю західної дипломатії, яка досі не може зупинити війну на Близькому Сході.