Хусити бояться миру: чому перемир'я в Газі є загрозою для головного проксі Ірану
Угруповання посилює атаки, щоб зірвати мирний процес, який позбавляє його приводу для ескалації
Будь-яка регіональна деескалація, особливо в Палестині, прямо суперечить інтересам єменського руху хуситів. На думку спостерігачів, вони використовують війну в Газі як привід для ширшої ескалації, керованої Іраном, щоб послабити тиск на сам Тегеран. Угруповання, яке контролює значні території Ємену, розглядається як одна зі сторін, що найбільше постраждає від прогресу в досягненні перемир'я в Газі.
Припинення вогню позбавить хуситів головного виправдання, яке вони використовували для нападів на Ізраїль та міжнародне судноплавство в Аденській затоці та Червоному морі. Ці дії розглядаються як частина іранської стратегії ескалації. На словах хусити обережно привітали мирний план Трампа, але на ділі — активізували атаки. Вони запустили нові ракети по Ізраїлю та оголосили "санкції" проти американських нафтових компаній, що аналітики розцінили як непряму відповідь Ірану на західні санкції.
З 2023 року хусити регулярно обстрілюють Ізраїль, що призвело до відповідних ударів по Ємену. Конфлікт переріс у відкрите протистояння, в результаті якого загинув "прем'єр-міністр" хуситів та кілька "міністрів".
Відповідь на питання, чому хусити продовжують конфронтацію з набагато сильнішим противником, криється не в Газі, а в Тегерані. Для багатьох аналітиків очевидно, що військова активність хуситів більше служить стратегічним інтересам Ірану, ніж палестинській справі. Ескалація в Червоному морі дозволяє Ірану створювати проблеми для світової торгівлі, відволікати увагу від своєї ядерної програми та демонструвати свій вплив у регіоні. Ціна, яку платять за це самі хусити та народ Ємену, для Тегерана є вторинною.
Таким чином, війна в Газі стала для Ірану та його проксі зручним приводом для реалізації власних геополітичних амбіцій. Будь-який крок до миру в Палестині підриває цю стратегію, тому хусити, ймовірно, зроблять усе можливе, щоб цей мир не настав.