Голанський камінь спотикання: Переговори між Сирією та Ізраїлем зайшли в глухий кут
Дамаск вимагає повного виведення військ, Тель-Авів відмовляється залишати Голани
Переговори між Сирією та Ізраїлем, спрямовані на досягнення угоди про безпеку, "зайшли в глухий кут". Про це в понеділок повідомила ізраїльська громадська телерадіокомпанія Kan з посиланням на неназвані ізраїльські джерела. Причиною провалу стала категорична відмова Тель-Авіва виконати вимогу сирійського президента Ахмада аш-Шараа про виведення військ з усіх позицій, зайнятих Ізраїлем після падіння режиму Башара Асада у грудні 2024 року.
Ізраїль, який окупує сирійські Голанські висоти з 1967 року, після повалення Асада розширив свою військову присутність на сирійській території, заявивши, що угода про роз'єднання сил від 1974 року більше не є чинною. Згідно з джерелами, Ізраїль готовий залишити лише деякі з нових позицій, і то лише в обмін на повноцінну мирну угоду, а не на обмежену угоду про безпеку, яку пропонує Дамаск.
Такий варіант є неприйнятним для президента аш-Шараа, який виключив можливість повномасштабного миру та нормалізації відносин, доки Ізраїль продовжує окупувати Голанські висоти. Переговори, які активно модерував спецпосланець США Том Баррак, і які, здавалося, були близькі до успіху, тепер зупинилися. На тлі цього провалу до провінції Кунейтра, що межує з Голанами, прибула російська військова делегація для обговорення питань безпеки на кордоні.
Провал переговорів демонструє фундаментальну нерозв'язність ключового протиріччя. Для нового сирійського уряду повернення всіх окупованих територій є питанням національного суверенітету та власної легітимності. Президент аш-Шараа не може дозволити собі виглядати слабшим за свого попередника і йти на поступки, які будуть розцінені всередині країни як зрада. Його пропозиція щодо угоди про безпеку — це максимум, на який він готовий піти, не відмовляючись від принципової позиції щодо Голан.
Для Ізраїлю, навпаки, Голанські висоти — це стратегічний актив, відмова від якого не розглядається. Тель-Авів використовує нові окуповані території як важіль тиску, намагаючись змусити ослаблений війною Дамаск укласти всеосяжний мир на ізраїльських умовах.
Відмова від проміжної угоди свідчить про те, що Ізраїль не бачить сенсу в часткових заходах і прагне до остаточного врегулювання, яке б назавжди нейтралізувало сирійський фронт. Поява на сцені російської делегації свідчить про те, що Москва не має наміру поступатися своїм впливом і готова запропонувати свої послуги як гарант безпеки, якщо американська ініціатива остаточно провалиться.