Дві сторони крихкого миру: Ізраїль ліквідував топ-командира ХАМАС, угруповання звинувачує в зриві перемир'я
Вбивство Раеда Саада стало найгучнішим з моменту припинення вогню, посиливши ризик ескалації
Ізраїльські військові ліквідували високопоставленого командира ХАМАС Раеда Саада внаслідок удару по автомобілю в місті Газа. За даними Ізраїлю, Саад був головою сил з виробництва зброї ХАМАС та одним з ключових лідерів збройного крила угруповання. Наказ про атаку, за повідомленнями, віддав особисто прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу.
З іншого боку, ця атака, внаслідок якої, за даними палестинської сторони, також загинуло ще троє людей та було поранено 25, стала найрезонанснішим порушенням перемир'я з моменту його встановлення. ХАМАС назвав ліквідацію "кричущим порушенням", спрямованим на "підрив та саботаж угоди про припинення вогню".
З моменту набуття чинності перемир'я 10 жовтня, яке зупинило повномасштабну війну, насильство так і не припинилося. За даними міністерства охорони здоров'я Гази, за цей час внаслідок ізраїльських ударів загинуло щонайменше 386 палестинців.
Ліквідація Раеда Саада є класичним прикладом подвійної логіки, що панує в цьому конфлікті. З точки зору Ізраїлю, це успішна контртерористична операція. Усунення ключової фігури, відповідальної за озброєння терористичної організації, є законною військовою ціллю, спрямованою на забезпечення довгострокової безпеки. Для Ізраїлю це демонстрація того, що перемир'я не означає безкарності для лідерів терору, і що його розвідка та армія здатні дістати будь-кого і будь-де.
Водночас, з точки зору мирного процесу, ця ж сама дія є небезпечною ескалацією, що підриває крихку довіру. Для ХАМАС та багатьох палестинців це вбивство є доказом того, що Ізраїль не прагне до миру, а лише використовує перемир'я для проведення точкових "зачисток". Це дає угрупованню привід звинувачувати Ізраїль у зриві домовленостей та виправдовувати власні порушення.
Таким чином, одна й та сама подія розглядається сторонами діаметрально протилежно: як успішна операція з безпеки та як акт агресії, що руйнує мир. Цей дуалізм є головною перешкодою на шляху до стабільності, адже він підживлює нескінченний цикл насильства, де кожна сторона вважає свої дії виправданими, а дії супротивника — злочинними.