Держдеп розкрив 6 пунктів угоди між Ізраїлем та Ліваном

Вашингтон оприлюднив деталі 10-денного перемир'я між двома державами
Після телефонних переговорів президента США Дональда Трампа з лідерами Ізраїлю та Лівану, Державний департамент США опублікував офіційний текст угоди про припинення вогню. Документ складається з 6 ключових пунктів, які детально визначають умови тимчасового перемир'я та закріплюють шлях до потенційного довготривалого миру між країнами.
Згідно з 1 пунктом, припинення бойових дій розпочалося 16 квітня 2026 року і триватиме щонайменше 10 днів. Цей крок визначено як жест доброї волі з боку Ізраїлю, покликаний створити сприятливе тло для добросовісних мирних переговорів.
Пункт 2 передбачає гнучкість часових рамок: початковий період перемир'я може бути подовжений за взаємною згодою сторін. Головною умовою для цього є відчутний дипломатичний прогрес і здатність Лівану на ділі довести свою спроможність контролювати ситуацію всередині країни.
Водночас 3 пункт містить критично важливе застереження для безпеки ізраїльської держави. Хоча Ізраїль зобов'язується припинити будь-які наступальні операції проти ліванських цивільних і військових цілей на суші, морі чи в повітрі, він повністю зберігає за собою право на самооборону і превентивні удари в разі підготовки нових атак.
Особливе навантаження лягає на офіційний Бейрут у межах 4 та 5 пунктів. Уряд Лівану за підтримки міжнародної спільноти зобов'язаний вжити дієвих кроків, щоб унеможливити будь-які ворожі операції угруповання Хезболла та інших недержавних формувань проти Ізраїлю. Документ чітко закріплює, що єдиним легітимним гарантом суверенітету та безпеки країни є виключно ліванські національні сили безпеки, позбавляючи проксі-групи будь-якого статусу.
У фінальному 6 пункті Ізраїль та Ліван спільно звертаються до Сполучених Штатів з проханням модерувати подальший прямий діалог. Стратегічною метою цих переговорів є демаркація міжнародного сухопутного кордону та підписання всеосяжного пакту, який гарантуватиме довготривалу стабільність.
Ухвалений документ виглядає як дипломатична пастка для уряду Лівану, який наразі фізично не здатний приборкати воєнізований апарат Хезболли. Покладання на слабку ліванську армію виключної відповідальності за стримування підконтрольних Ірану терористів створює для Ізраїлю ідеальну юридичну лазівку: будь-яка провокація бойовиків автоматично зробить Бейрут порушником угоди і дасть легітимний привід для поновлення руйнівної військової кампанії.
