У Бангладеш відбувся державний переворот, парламент розпущено
Президент Бангладеш Мохаммад Шахабуддін у вівторок розпустив парламент перед формуванням тимчасового уряду, повідомляє видання Dhaka Tribune з посиланням на комюніке канцелярії президента.
"Національний парламент розпущено на підставі рішення, ухваленого за підсумками зустрічі Шахабуддіна з лідерами трьох видів збройних сил країни, лідерами низки політичних партій, представниками громадянського суспільства та лідерами студентського руху проти дискримінації", - наводить видання витяг із документа.
Уточнюється, що це дасть змогу зайнятися формуванням тимчасового кабміну.
В понеділок, 5 серпня, масові протести у Бангладеш сягнули кульмінації.
Повсталі штурмували резиденцію прем'єр-міністерки країни, Шейх Хасіни. Вона втекла, за одними даними, до Індії, за іншими - прямує до Великої Британії. Оскільки прихопила із собою молодшу сестру, про її повернення до країни вже, вочевидь, не йдеться. Раніше син прем'єрки, котрий навчається у США, у соцмережі закликав "силовиків" Бангладеш не дати узурпувати владу, але це не спрацювало.
Соціальна напруга у Бангладеш виникла після рішення Верховного суду від 21 липня 2024 року поновити скасовану у 2018 році систему квот на посади у державному секторі (держслужба та державні підприємства). У видозміненому вигляді система квот передбачала: розподіл "за заслугами" 93% робочих місць у держсекторі, скорочену з 30% до 5% квоту для родичів ветеранів війни за незалежність (від Пакистану) 1970-х років, 10% для жінок, 10% для вихідців з бідних регіонів, 5% етнічним меншинам, 1% для інвалідів.
Викликала обурення і новація, згідно з якою до урядових посад допускалися члени касти "хіджра" - трансгендери або небінарні особи.
Влада країни зробила ставку на силове придушення протестів. У результаті, за два попередні тижні заворушень кількість загиблих перевищила 140 громадян (за іншими даними, 300 осіб), причому чимало з них загинули через дії поліції.
У країні з 22 липня запроваджено комендантську годину та відключено Інтернет, призупинене навчання в університетах.
Шейх Хасіна звинуватила політичних опонентів - Націоналістичну партію та партію "Джамат-і-Ісламі" - у розпалюванні ворожнечі та у потуранні насиллю. Особливо вона наголошувала на активній участі студентів у протестах.
Опоненти закидають Хасіні авторитаризм та придушення свободи слова. Особливо обурило мешканців країни те, що прем'єрка публічно висловила сум через пошкоджену протестувальниками станцію метро, а не через убитих поліціянтами та загиблих у результаті протестів людей.
Станом на ранок 5 серпня були вже розгромлена в'язниця, підпалені поліцейські дільниці, автомобілі, розтрощені магазини та деякі заклади. Влада відповіла розправами і ув'язненнями, у тому числі, деяких лідерів політичної опозиції. За участь у заворушеннях було затримано 532 особи (за даними поліції).
На певному етапі протистояння Верховний суд погодився скасувати частину квот, але перевірити, чи було реалізовано це рішення, неможливо, бо сайт інституції заблокований, а Інтернет у країні вимкнений.
Ситуація зайшла у глухий кут. Координатор Антидискримінаційного студентського руху Хаснат Абдулла відкликав ультиматум про відміну квот. Натомість зажадав від влади скасувати комендантську годину, відновити доступ до Інтернету, публічно вибачитися, а також відкликати з університетів співробітників служби безпеки країни та відправити у відставку деяких міністрів.
Прем'єрка заявила, що комендантська година залишається до нормалізації. За деякими даними, вона вирішила задіяти армію для придушення протестів. Поліція активізувала придушення протестів, що, за даними Reuters, призвело до загибелі ще понад 91 особи.
Це розлютило протестувальників і вони штурмували резиденцію Хасіни. У результаті, влада у Бангладеш тимчасово перейшла до головнокомандувача армією Вакера-уз-Замана, а той сформував тимчасовий уряд.
Нова влада почала з того, що закрила міжнародний аеропорт у Бангладеш. Уз-Заман у зверненні до народу пообіцяв відновити порядок у країні, "якщо ви будете співробітничати з нами", та закликав "вірити в армію". Однак вимоги протестувальників нова влада планує лише "розглянути", а факти загибелі людей - розслідувати.
Головний біль через події у Бангладеш гарантований офіційним Нью-Делі та Москві. Режим Шейх Хасіни вважався проіндійським. За часів її прем'єрства (1996-2001 та 2009-2024 роки) стосунки між країнами суттєво покращилися. Наприклад, була підписана угода про розподіл вод річки Ганг.
Нині цей політичний спадок буде переглянуто. Мітингувальники роблять спроби повалити скульптуру Муджибуру Рахману, який був першим главою держави та батьком Шейх Хасіни. Індія вже призупинила залізничне сполучення з Бангладеш. Під загрозою опинилися майже чверть зовнішніх кредитів від Нью-Делі - їх отримав саме Бангладеш. Тепер кредити "підвисають", адже у країні є антиіндійський рух, який має воєнізовані угруповання. Хасфіна раніше придушувала ці групи. Тепер, крім кредитів, Нарендрі Моді треба думати і про безпекову ситуацію у північно-східних штатах, з якими межує Бангладеш.
Не менше підстав для стурбованості і в Росії. "Росатом" реалізував спільний з урядом країни проєкт побудови АЕС "Руппур". На думку "Росатома", новий військовий кабінет Бангладеш не переглядатиме важливі для економіки країни ініціативи. АЕС майже готова, залишилося ввести її в експлуатацію. Але гостро постає питання про повернення кредиту, взятого у Росії в 2011 році урядом Хасіни на побудову атомної станції (йдеться про 12,5 мільярдів доларів США).
Традиційно у Бангладеш політичними суперниками були дві партії: Націоналістична партія (НПБ) та партія, очолювана Хасіною, - "Азамі лі". Після втечі Хасіни "Азамі лі" напевне поступиться впливом НПБ.
У такому разі, ризик похолодання у відносинах Бангладеш із Росією та з Індією є досить високим. А це удар не лише по "Росатому", але й по експорту російської пшениці (минулого року склав рекордні 2,7 мільйони тон). А також - увага! - по "Газпрому". Російський газовий концерн веде розробку шельфу, загалом у нього понад 19 свердловин на території країни. Отже, є що втрачати. Вочевидь, у Кремлі сподіваються на повернення Хасіни - агенція ТАСС продовжує називати її прем'єркою.
Переворот у Бангладеш став ще одним епізодом потужного тренду нинішнього політичного сезону - триває відхід від влади багаторічних правителів і панівних кланів.
Яскравий приклад - ПАР, але аналогічні процеси відбуваються в інших країнах. Так, у Венесуелі правління Ніколаса Мадуро опинилося під великим питанням через неможливість встановити результат виборів. В Ірані через загибель президента Ібрагіма Раїсі відбулися президентські вибори, які виграв Масуд Пезешкіан. Тому події в Бангладеш стали черговим епізодом загального послаблення старих політичних еліт.