Багдад віддаляється: Іран втрачає вплив в Іраку?
Іран занепокоєний можливістю втрати стратегічних позицій в Іраку через посилення суверенітету Багдада та тиск США
Іран все більше стурбований можливістю втрати свого стратегічного впливу в Іраку. Ознаки політичної зміни в Багдаді, включаючи посилення суверенітету та дистанціювання від Тегерана, викликають тривогу. Це пов'язано з загальним ослабленням іранської регіональної осі, зростанням Туреччини як конкурента та посиленням зусиль США з розриву іраксько-іранських зв'язків у політиці, економіці та енергетиці.
Прем'єр-міністр Іраку Мохаммед Шіаа Судані та його кабінет демонструють прагнення до ширшої співпраці з неіранськими регіональними партнерами. Ефективність проіранських угруповань в Іраку зменшується, оскільки вони все більше підпадають під контроль Вашингтона та стикаються із загрозою військових дій. Іракські шиїтські фракції тепер тісно інтегровані в державний апарат, що вимагає узгодження їхніх інтересів з офіційним курсом держави.
Судані, який прагне переобрання, використовує риторику національного суверенітету, що знаходить відгук у виборців, втомлених від іранського втручання. Якщо він залишиться при владі, це може зміцнити його мандат для більш незалежної зовнішньої політики.
США посилюють тиск на Багдад для обмеження впливу проіранських груп, зокрема збройних ополчень. Припинення виплат зарплат бійцям Народних мобілізаційних сил є прикладом цього тиску, спрямованого на перекриття фінансових потоків для Тегерана та його маріонеток.
Енергетична залежність Іраку від Ірану є ключовим питанням. Вашингтон прагне покласти край імпорту іранського газу та електроенергії, незважаючи на обіцянки Іраку наростити власні потужності. Нещодавнє скорочення поставок іранського газу під час спеки спричинило значний дефіцит електроенергії, що загрожує громадськими заворушеннями та підкреслює вразливість Іраку. Вашингтон не планує продовжувати винятки з санкцій, що дозволяли імпорт іранської енергії. Тегеран, у свою чергу, вважає ці енергетичні зв'язки важливим важелем впливу.
Ірак знову стає ареною регіональної боротьби, яка може переформатувати його суверенітет, альянси та внутрішню стабільність.
Ситуація в Іраку є яскравим прикладом складної геополітичної боротьби за вплив. Зростання суверенної риторики Багдада під керівництвом Судані та посилення тиску США свідчать про потенційний відхід Іраку від іранської орбіти. Це може мати значні наслідки для регіонального балансу сил, послаблюючи іранську "вісь опору". Однак, враховуючи глибоко вкорінені зв'язки Ірану та залежність Іраку від іранських енергоносіїв, повний розрив буде вкрай складним, і, як показує криза з електроенергією, може спричинити внутрішню нестабільність. Майбутні вибори та здатність уряду Судані збалансувати внутрішні та зовнішні інтереси стануть вирішальними для майбутнього Іраку.